СЛУШАТЬ и СЛУШАТЬ: — «BARBARA: Une Femme Qui Chante».

Париж як був. Майдан де Вож — те саме,
кажу тобі, цілком геометричне.
Ріка тече туди, куди одвічно.
Распай, як завжди, тішить голосами.
Новини є — концерти на дурняк
і довбня, під якою ти конаєш.
Зустрівши декого, приємно на коньяк
пiти, спитавши першим “як ся маєш?”.
Вночі, в Парижі, у шинку... Цiни
перелiку такому годi й скласти.
Бува, у шабельтасах пацани
адажiо станцюють, педерасти.
Кафе. Бульвар. Дівчисько. Місяць, як
партай геносе, що піймав стовбняк.

Йосип Бродський, «Марі, шотляндці все ж таки хуї...»

---

к л и к а б е л ь н о !